«Клуб 4 лапи» проти суспільної жорстокості

Жорстоке ставлення до тварин – лише перший досвід
для такого самого ставлення до людей (Ж. Бернарден)

Концепція:
Собаки і коти - повноцінні члени родини. Вони допомагають зберігати родинні стосунки. Вони є нашими вихованцями. Їхніми досягненнями та розумністю має пишатися уся родина.
Взяти в родину собаку або кота - все одно що всиновити малу дитину. «Викинути» з родини кота чи собаку все одно що вигнати на вулицю малу дитину.

Проблематика:
Собаки і коти, яких викидають з родини, це така ж проблема суспільства як і безпритульні діти. Мало того, що у тварин, які потрапляють на вулицю або до притулків з родини, внаслідок психічних причин стається маса розладів фізичного здоров’я. Таке поводження з тваринами стимулює жорстокість у суспільстві, передовсім у дітей, які потім здають до притулків, або й викидають на вулицю своїх батьків.
В Україні далеко не всі розуміють, що, приймаючи в родину собаку чи кота, потрібно в першу чергу думати не про повідки, намордники чи антиблошині нашийники, а про те, чим собака/кіт будуть займатися упродовж усього свого життя, ким вони стануть для родини. Як іграшка, собака/кіт швидко набриднуть, але на відміну від звичайної іграшки, яку можна засунути до старого чемодана, собака/кіт вимагатимуть постійної уваги.
Наприклад, у Німеччині за некоректне ставлення до собаки чи кота (про викидання на вулицю не може йти й мови) «господар» не лише підлягає адміністративним покаранням. але й стає об’єктом громадського осуду.
Після того, як з’ясувалося, що в Італії люди покидають 150 тисяч собак і 200 тисяч котів щорічно, був прийнятий закон, за яким кожен, хто покидає кота чи собаку, притягається до кримінальної відповідальності. Винному загрожує рік в’язниці і штраф у розмірі 10 тисяч євро.
В Україні ж не лише не існує жодної відповідальності за покидання котів чи собак, а такий вчинок навіть не викликає суспільного осуду.

Задачі проекту:

• зміна суспільних стереотипів - від ставлення до котів і собак як до домашніх «тварючок», іграшок чи предметів побуту до суспільного визнання за ними ролі повноправних членів родини (так, як це є в Німеччині);
• суспільне обговорення законодавчих ініціатив щодо відповідальності «господарів» за покинутих домашніх тварин.

Заходи проекту: